Сво м кор нням вони сягають вглиб далеких язичницьких в к в пов'язан з одним з головних свят наших предк в днем зимового сонцестояння, сонцевороту. Для давньо людини воно знаменувало в дновлення житт дайно сили сонця, перемогу св тла життя над зимовим мороком омертв нням у природ . Свято це супроводжувалось численними звичаями, ритуальними д ями, обрядами, зокрема обходом двор в з величальними п снями побажаннями колядами, або колядками.

Вчен доводять, що слово "колядка" пох дним в д назви нового року: у древн х римлян calendae januarine чи у в зант йц в kalendai. Ця назва закр пилася у б льшост вропейських народ в, зокрема у слов'янських: у рос ян коляда, у б лорус в калядá, у поляк в kolęda, у чех в словак в koléda, у болгар, серб в хорват в кóледа, у македонц в коледе та н. Вона зустр ча ться вже у давньоруських джерелах. За св дченням зах дно вропейського автора X ст. Олафа Трюгвесона, нав ть мати князя Володимира Великого Малуша в свято Коляди гадала в щувала перед троном свого сина¹.

Плинув час. Християнство, його деологи р шуче боролися з язичництвом, намагаючись викоренити поганськ звича , обряди, культи традиц . Особливу безпощадн сть у ц й боротьб проявила католицька церква. В домий вчений-народознавець 3. Доленга-Ходаковський писав на початку XIX ст., що католицизм вчинив справжн й розгром дохристиянсько слов'янсько культури. Однак, у багатьох випадках церква стикалася з такими розвинутими тривкими народними традиц йно-культурними структурами, що змушена була маневрувати йти на компром си. Саме таким компром сом було по днання одного з найб льших свят християнського календаря Р здва Христового з народним звича во-обрядовим комплексом язичницькою колядою. Очевидно, прив'язан сть широких народних мас до цього свята, його видовищн сть, атракц йн сть були наст льки привабливими, що церква не т льки допустила це по днання, але й чимало реал й з антуражу язичницько святковост прийняла використала у себе.

Це стосу ться, зокрема, обряду колядування, приуроченого в християнську епоху до свята Р здва. Дуже стотним та одним з найприваблив ших компонент в цього обряду залишаються колядки щедр вки.

Величезний натиск церкви при п дтримц державних чинник в на народн колядн звича тривав протягом багатьох в к в в д прийняття християнства до найнов ших час в. В давньоруських л тописах зустр ча мо в дгом н боротьби проти "просто чад ", що "кликала коляду", вела "б с вськ грища" на честь Коляди. Московськ правител спец альним указом 1628 р. вимагали, щоб "коленды и овсеня и плуги не кликали". Наприк нц ХV ст. визначний полем ст ван Вишенський закликав у сво му посланн до князя Острозького: "Коляды з мъст съл учением виженъте... Щедрый вечер з мъст съл в болота заженъте, нехай з диаволом съдит, а не с христиан ся ругает"². Нав ть на початку нашого стол ття в 1907 р. стан славський пископ Г. Хомишин у сво му посланн до духовенства картав народн колядн звича : "То поганський звичай коляда. А ще так , як тут у вас, на гуцулах, коляди, то вже ц лком не християнськ . А т ваш звича , як ви виробля те в колядниках, то безбожн "³. Дожовтнева "Правда" в д 5 лютого 1913 року у статт "П сня п д забороною" писала на основ матер алу з Полтавщини, що "за сп в колядок п сень на Купала сп ваки потрапляють... у холодну"⁴.

На жаль, пересл дування народного колядування не припинилося п сля революц . Але тепер його, може, найзапекл шими за вс в ки, гонителями стали недалек лицар "войовничого ате зму". Як дивовижно з мкнулися на цьому терен безоглядна ортодоксальн сть ц лком протилежних деолог чних систем?! Парадокс? Н , скор ше законом рний алог зм нетолерантност , вузьколобо нетерпимост духовно деспот .

Результатом цього багатов кового тиску стала п дм на язичницьких елемент в християнськими. Особливо це позначилось на текстов й формул обов'язкового рефрену, який, За словами академ ка Б.О. Рибакова, в давн х обрядових п снях був " г мном-молитвою, менем божества"⁵. Очевидно, таку ж величальну функц ю виконував рефрен в наших давн х колядках. У християнський час рефренн величання язичницьких божеств зам нено фразами "Ой дай, Боже", "Святий веч р", "Христос родився" т. п.

все ж, не зважаючи на понад тисячол тн й сторичний шлях, неминуч р зночасов нашарування, д ахронн еволюц йн чи насильн зм ни, впливи тощо, народн колядки д йшли до нашого часу, ст йко збер гаючи характерн особливост зм сту, традиц йну форму, мелодику, спос б виконання. Це, власне кажучи, один з яскравих феномен в ст йкост народно традиц йно-побутово культури.

Не вважаючи усп шним, достатн м св й вплив на охристиянення народного колядного репертуару, розум ючи реал стично оц нюючи важлив сть та впливов сть ц сфери духовност , церква вда ться до б льш ефективного засобу створю сво рел г йн п сн , тематично зм стово пов'язан з Р здвом, як також назива колядами чи колядками. Вони повинн були наблизити обряди звича колядування до християнсько р здвяно святковост , пов'язати х з б бл йно- вангельськими сюжетами, мотивами, образами, вит снити з репертуару, зам нити народн колядки. Процес творення духовних колядок в домий в вроп з середньов ччя, в ньому брало участь багато церковних св тських автор в. х творч сть актив зувалася рел г йно-реформац йними процесами у вроп .

На Укра н церковн колядки в дом з XVII ст. Тарас Шевченко не прогр шив проти сторично правди, коли в сво й драм "Назар Стодоля", д я яко в дбува ться в XVII ст., вклав в уста козак в одну з таких колядок "Бачить же Бог, бачить Творець, що мир погиба , архангела Гаври ла в Назарет посила ". Завдяки п дтримц популяризац церквою, духовенством р здвян колядки набули значного поширення в народ . Цьому сприяла також, за словами . Франка, "безперечна поетична ст йн сть многих набожних коляд"⁶, простота дох длив сть трактування б бл йних сюжет в, демократичний дух. Вони розповсюджувалися як усно, так серед письменних людей у рукописних зб рниках так званих "кантиках", а з к нця XVIII ст. в друкованих зб рниках. Уже в першому виданн поча вського "Богогласника" (1790 р.), до якого ув йшло близько 250 церковних п сень, м ститься значна к льк сть коляд. П зн ше рел г йн коляди друкувалися в р зних виданнях, у тому числ окремими зб рниками, що найчаст ше називалися "Колядниками". З часом, в процес усного побутування та в результат р зних л тературних обробок вони зазнали багатьох зм н, так що нод в дом поширен зараз тексти пом тно в др зняються в д тих х перв сних зразк в, що вийшли з-п д пера духовних поет в XVII XVIII стол ть.

В радянських виданнях коляди рел г йного зм сту до останнього часу не публ кувалися. Але якщо нин ми в дкрива мо духовну, культову хорову творч сть композитор в, то чому мають залишатися закритими рел г йн колядки щедр вки? Тим б льше, що х функц онування н коли не обмежувалося лише церковною сферою, вони здавна широко ув йшли в народне середовище, стали важливим компонентом побутово-обрядового сп ву, народного театру, вертепу.

Розглянемо св тськ рел г йн колядки щедр вки.

* * *

Перш в дом записи укра нських народних колядок щедр вок походять з другого десятил ття XIX ст. належать визначному слов'янському народознавцев 3. Доленз -Ходаковському⁷. Ш сть народних колядок з'явилося в зб рнику М. Максимовича "Малороссийские песни", виданому в Москв 1827 р. У передмов до зб рника галицьких польських укра нських п сень, що вийшов у Львов в 1833 р., Вацлав з Олеська зазначив, що в н не включив цих п сень, оск льки вони, мовляв, загальнов домими, друкованими у т. зв. "Кантиках" (зб рках церковних п сень). Тут Вацлав з Олеська явно не зрозум в специф ки народних колядок, зм шав ототожнив х з церковними колядками.

Особливо велику роль у збиранн вивченн народних колядок з грали д яч "Русько тр йц ". З початку 30-х рок в XIX ст. М. Шашкевич, . Вагилевич, Я. Головацький та х товариш займалися ц леспрямованим системним збиранням твор в цього жанру у р зних м сцевостях Галичини. Винятково велика заслуга належить тут, зокрема, . Вагилевичу. З раннього дитинства в н був очарований народними колядками. Згадуючи про це, в н писав в одн й з сво х праць: "Може й бути, що ця велична древня поез я коляд з сво м особливим запов даним св том розпалила мою уяву, пробудила мою душу в д др моти. Нав ть може бути, дала перо в руки". Записан ним у 1834 р. у р дному сел Ясен (тепер Рожнят вського району вано-Франк всько област ) 15 колядок викликали захоплення в гуртку М. Шашкевича, 7 колядок з цих запис в було надруковано в альманас "Русалка Дн стровая" (1837 р.). А вже на початку 40-х рок в зб рка Вагилевича охоплювала близько 200 твор в. Сподвижников "Русько тр йц " ванов Б рецькому належить зб рка колядок з Лемк вщини. Взагал членами цього угрупування записано близько трьох сотень народних колядок щедр вок. На жаль, у св й час х не вдалося видати окремою зб ркою, хоч так спроби робилися вже в к нц 30-х на початку 40-х рок в. Але записи "Русько тр йц " поширювалися в рукописних списках, ними користувалися в дом вчен свого часу, зокрема, П.Й. Шафарик, В. Мацейовський, . Срезневський, М. Костомаров, М. Погод н, О. Бодянський та н.

Д ячами "Русько тр йц " започатковано вивчення та наукове осмислення цього явища. Вчен Шашкевичевого гуртка заклали основу класиф кац народних колядок, якою користуються тепер, вони перш вказали на в дм нн сть народних колядок в д церковних, висловили стурбован сть, що перш все б льше вит сняються другими, "згасають" на Слов'янщин .

Згодом з брання укра нських колядок поповнилося записами П. Чубинського, М. Лисенка, . Франка, В. Гнатюка, Б. Гр нченка, А. Малинки, Ф. Колесси та н., а також зб рками нашого часу. Ц нним здобутком на цьому пол , зокрема, об' мний том "Колядки та щедр вки" (Ки в, 1965 р.), що вийшов одним з перших у сер багатотомного видання "Укра нська народна творч сть". Наукове досл дження цього предмета розгорнулося в працях О. Потебн , В. Антоновича, М. Драгоманова, . Франка, М. Грушевського, . Свенц цького, рос йського вченого О. Веселовського, румунського П. Карамана та н. х заслуги в ц й сфер в дом загальновизнан .

Уже в минулому стол тт вчен констатували, що в укра нському фольклор , пор вняно з уснопоетичними традиц ями нших народ в, колядки збереглися найкраще, найповн ше найбагатше. Особливо з погляду розма ття зразк в, сюжет в, ц л сност тексту, арха зму зм стових структурно-поетичних рис, в дображення д ахронних еволюц йних нашарувань тощо. Саме тому досл дження народних колядок в загальнослов'янському чи й ширшому план базу ться здеб льшого на укра нському матер ал .

Т льки в укра нському фольклор в дома назва "щедр вка". Щоправда, досл дники (Олександр Потебня, Володимир Гнатюк, Ф ларет Колесса) не бачили яко сь сутт во обрядово-функц онально в дм нност м ж "колядками" "щедр вками", вважали друг синон мним утворенням на укра нському рунт в д поширеного присп ву "Щедрий веч р, добрий (чи Святий) веч р". Але вже перш збирач колядок щедр вок пом тили, що вони розр зняються за приурочен стю за часом виконання: колядки в Р здвян свята (виконавцями х хлопц чи молод старш чолов ки), а щедр вки на Щедрий веч р п д Новий р к, або, як на зах дноукра нських землях, напередодн Водохреща. Традиц йно х виконували д вчата ж нки.

Характерними для народних колядок щедр вок х урочистий, величальний настр й, в зм ст побажання усп х в у господарюванн , щастя в с м' родин , зд йснення задум в мр й. Традиц йними структурними елементами засп в (основна частина колядки), присп в (рефрен), поколядь (або посп в), десятискладова восьмискладова (в щедр вках) метрична будова в рша. Типовими колядними засп вами служать, наприклад, слова "Чи дома, дома, пан-господарю?", "Гордий пишний пан-господарю", "Чи спиш, чи чу ш, пан-господарю". Поколяд це сво р дне резюме зм сту колядки з обов'язковим побажанням:

При збереженн основних жанрових рис зм сту форми народн колядки та щедр вки протягом в к в зазнавали значного впливу сторичних под й, соц альних обставин р зних епох, п длягали певним зм нам переробкам в дпов дно до потреб свого часу. Розглядаючи народн колядки за х хронолог чними ознаками, можна вид лити к лька х основних груп.

Перша найстар ш колядки, позначен до сторичним, м фолог чним св тоглядом, перв сними космолог чними уявленнями, язичницькими в руваннями. В них йдеться про створення св ту, св тове дерево з птахами-творцями, небесн св тила, божества тощо. Особливо ц кава з цього погляду лемк вська колядка (в дома також у записах вар ант в з нших м сцевостей Укра ни):

В колядках ц групи яскраво виражене обожествлення небесних св тил, сил природи, наголошу ться залежн сть добробуту людини в д цих сил, т сного орган чного сп вжиття з природою, ч тко проступа ритуально-маг чна спрямован сть колядних обряд в колядкового сп ву.

Друга група п зн ша верства колядок, в яких в длуню епоха Давньо Рус з дружинно-княз вським побутом, з походами "хлопц в-молодц в" на Чорномор'я, "У край Дуная", до Царгорода, з облогами м ст, полюванням на "грубого зв р' ", "чорного тур' ", "сиве олен " тощо. У цих колядках знаходимо описи давнього в йськового спорядження збро ("ворон кон ", "туг луки", "сн пки стр лок", "остр меч "), реал побуту ("тереми рублен ", "тисов столи", "хрущат обруси", "вино черлене" т. п.), значне м сце займають у них мотиви образи, властив для геро чного епосу:

Третю часову групу складають колядки, в яких певною м рою позначилися сторичн под сусп льн в дносини пер оду боротьби укра нського народу проти татаро-турецьких напад в польсько-шляхетського поневолення. В них досить часто зустр чаються згадки про "козак в-молодц в", "пан в-гетьман в", захист р дно земл , визволення м ста в д облоги "турк в-ворог в", зв льнення бранц в, пох д "у нев р-землю, у Туреччину" т. п. Ц колядки нер дко перекликаються з народними сторичними п снями думами.

Четверта група колядки нов шо епохи, вони майже зовс м позбавлен властивого цьому жанров пафосу деал зац , за зм стом та емоц ональною тональн стю наближаються до соц ально-побутових п сень. Наприклад, у одному з нов ших вар ант в поширено колядки "Ой в чист м пол близько дороги", под бно в дом й народн й п сн "Нема в св т правди", звучать нар кання на несправедлив сть снуючого сусп льного ладу:

За народною традиц ю п д час колядних обход в двор в колядники вшановували ус х член в с м' . Тому п сн розпод ляються за зм стом за об' ктом величання, а саме: господарев , господин , хлопцев , д вчин , вдов та н.

Мотиви образи колядок для господаря зосереджен навколо хл боробсько прац . В деал зованому св тл представляються зд йсненими мр господаря про багатий урожай, щедрий припл д худоби, добробут, щастя, дружну працю вс родини, пошану в громад тощо. Поез я хл боробсько прац , щастя високо г дност людини виражена в колядках яскравими засобами з широким використанням г пербол зац : Господар "сидить соб в нов й св тлонц ", "золото с ", раху "стада незл чен ", у нього "воли все полов ", "плуги все золот ", "двори все кедров ", "вс кон ворон ", за столом бажан гост , а на пол

Колядки для господин осп вують значим сть домашньо прац , охорони с мейно злагоди, затишку, незам ним сть у вихованн д тей. Колядки доносять ту величезну любов повагу, якими здавна в нашому народ була оточена ж нка, мати. Образ господин все, що вона робить, поетизован :

Широкий спектр сюжет в мотив в охоплюють колядки хлопцев . У них мовиться про його п дготовку змалку до хл боробсько прац , допомогу батьков самост йну зайнят сть у господарств . Як одне з досто нств парубка п дноситься його во нське молодецтво, лицарська хоробр сть. В н бере участь у бойових походах, переможно змага ться перемага ворога, в двойову р дний край. Неодм нним бойовим товаришем хлопця казковий чудо-к нь, що вируча господаря з р зних клопот в, ряту його в д гр зних небезпек. Значне м сце в цих колядках в дведено темам пошуку д вчини та одруження парубка. Виб р пари зображено в алегоричн й форм . Для цього в н де на полювання, бере з в йськом облогою м сто, в дмовля ться в д золота, р зних дар в прийма лише "красну панну". В колядках звеличу ться не т льки господарн сть, лицарство, краса парубка, але його чемн сть, послушн сть батькам, шанобливе ставлення до "людей старших", вм ння на "дудочку" чи "скрипочку" грати, "гарно сп вати" т. д.

В колядках д вчин осп ву ться врода, яка, звичайно, п дноситься до деалу ж ночо краси привабливост . Д вчина пор вню ться з сонцем, зорею, пишною рожею, червоною калиною. Основними якостями в колядковому образ д вчини скромн сть, працелюбн сть, п дготовлен сть до господарсько домашньо роботи, в рн сть у коханн . Власне, тема любов щасливого одруження дом ну в цьому п дрозд л народних колядок. Подекуди в них нав ть бачимо виразний переклик з обрядовими вес льними п снями.

При традиц йному обколядовуванн не залишаються поза увагою вдови, сироти та нш скривджен долею люди. Колядна п сня висловлю сп вчутливе ставлення до них, несе м пот ху, розраду, оптим стичну духовну настро н сть.

Окрем колядки адресован рем сникам р зних проф л в, рибалц , купцев , пас чников , мельников та н. У величальному план утверджу ться важлив сть корисн сть для с м' й громади ус х вид в роботи та господарських занять.

Сл д зазначити, що в народних колядках щедр вках надзвичайно високо поставлено працю. Будучи спрямованими в сво й перв сн й функц ональн й заданост на забезпечення усп х в у господарюванн , в них, нав ть п сля п зн шого вив трення ц маг чно значимост , збережено яскраву поетизац ю прац , п днесено не просто до першорядних житейських, економ чних фактор в, а до статусу основно сфери виховання, вияву утвердження морально-етичних якостей людини. Мабуть, тому народна уява не раз залучала до сво просто хл боробсько прац найвищ божества, в тому числ з християнського пантеону: за плужком, що в пол оре, "сам Господь ходить", святий Петро поганя або водить вол в, "Божа Мати сти носить" т. п.

ншою пр оритетною ц нн стю, що возвеличу ться в народних колядках щедр вках, с м'я. Власне, ц твори переконливо показують, що здавна деалом нашого народу була демократична с м'я, де господар "раду радить" з дружиною та з ншими членами, де вс зайнят ч тко визначеним колом обов'язк в, де пану злагода, мир любов, де в атмосфер батьк всько оп ки ростуть повноц нними людьми виховуються д ти.

В колядках щедр вках говориться про обов'язок людини, особливо чолов к в, служити громад , захищати В тчизну в д ворог в, боротися з кривдою, несправедлив стю, бути чесним, шанувати батьк вськ традиц . Велика увага прид лена в них таким категор ям, як людян сть, сп вчутлив сть, милосердн сть у вза минах. Коротше: величальний, утверджувальний пафос народних колядок щедр вок спрямований до найб льш сокровенних житейських справ людини основних, неперех дних ц нносних субстанц й. Саме ця багата гуман стична сутн сть колядок щедр вок одна з найголовн ших причин х довгов чност глибоко вкор неност в народн й традиц . А ще улюбленими стали вони за властивий м оптим стичний заряд, св тлий настр й, святково-романтичну п днесен сть над важкою буденною прозою.

Колядки, як писав . Франко, переносили думки селян "в якийсь св т, близький р дний м, а при т м зовс м в дм нний в д того, серед якого мина х убоге, клоп тливе життя. П сня випов да простими словами х найглибш , сердечн бажання, показу х не як бажання, а як д йсн сть. Слухаючи колядки, такий б долаха хоч на хвилю бачив себе заможним господарем... П сня раду його, а глухе почуття д йсних житт вих клопот в хоч на хвилю уступа на б к, виплива сльозами, не г ркими, але такими, що облегшують душу. Оце сть сила суть поез ⁸.

Поетично-величальна п днесен сть впливов сть народних колядок та щедр вок п дсилювалася тим, що х виконання о днувалося з в дпов дними обрядовими, музичними, танцювальними та гровими елементами. На Укра н групи колядник в готувалися заздалег дь, вони мали сво х кер вник в ("береза", "счинальник"), як повинн були добре знати репертуар, вм ли вести все колядне д йство. В Карпатах групи колядник в ще й дос включають к лькох музикант в, а на Гуцульщин двох-трьох танцюрист в ("пл сун в"), як виконують при п дход до хати в хат давн й обрядовий "пл с". Великого поширення набуло колядування з участю "ряжених" переодягнутих, з роз груванням народних вистав: "Коза", "З рка", "Вертеп".

Весь народний колядний комплекс, справляючи сильне враження, став одн ю з найулюблен ших складових народно традиц йно-побутово культури. Але йому здеб льшого властивий св тський характер. Тому не дивно, що церква намагалася якомога б льше "охристиянити" народний звичай колядування, особливо через репертуар колядок.

* * *

В дм нн сть м ж давн ми народними церковно-рел г йними колядками очевидна: вона в зм ст , образн й систем , структур , в ршов й форм , мелодиц , характер виконання. Якщо перш сп ваються лише п д час колядних обход в, п д хатою в хат , то друг стали також часткою р здвяних церковних в дправ богослуж нь. Народн церковн колядки ч тко розд лялися в народ : перш називалися "старосв тськими", "сус дськими", " азд вськими", "людськими", "притчами", друг "церковними", "христосанками". Така понят йна диференц ац я колядок нин ще подекуди зустр ча ться в народн й традиц .

В досл дницьк й л тератур з самого початку вивчення колядок щедр вок також ч тко вир знялися народн й ненародн твори з цими назвами. Але в радянський час колядки рел г йного зм сту або зовс м замовчуються, або гнору ться чи применшу ться х культурна функц ональн сть значим сть. Такий п дх д хибний явно несправедливий.

ван Франко, розглядаючи рел г йн колядки, наголошував, що вони повинн привернути увагу сторика нашо л тератури, що предметом пильного досл дження мають стати процес поставання тих п сень, х джерела, л тературн традиц , "як в них находили б льше або менше ясний в дгом н", а також пор вняння з церковними п снями нших народ в, щоб таким шляхом вияснити оц нити властиву м сторико-культурну варт сть⁹. Сл д зазначити, що в такому план ця програма, за винятком того, що для реал зац зробив сам . Франко, залиша ться дос невиконаною в наш й науц .

Помимо рел г йних тенденц й впливу вропейсько л тературно традиц , з якими пов'язане виникнення укра нських церковних коляд, важливу роль в д грали тут чинники нац онально-культурного, соц ального та пол тичного характеру. Вони належать до т частини л тературно традиц свого часу, яка сво м зм стом, мовою протистояла поневоленню укра нського народу, денац онал зац церковного життя представляла в наш й л тератур XVII XVIII ст., за словами . Франка, "несм л , але все-таки зам тн кроки в т м напрям , котрий був диноспасаючим, до народу, до народно мови"¹⁰.

Виходячи з анал зу обширного сторико-л тературного матер алу, . Франко переконливо стверджував, що наш рел г йн коляди постали в атмосфер того духовного життя, яке творилося нижчими верствами давньо укра нсько нтел генц , що х авторами були здеб льшого "прост братчики та послушники монастирськ ", представники рядового св тського духовенства, а то й малописьменн , "але тим ближч до народу дяки. Все се народ б дний, робучий, покривджений долею народ"¹¹. Завдяки цьому в х твори на рел г йн теми влилося так багато з навколишнього народного життя, в тому числ й гостро соц альних момент в.

Насамперед прикметним дуже важливим те, що б льш сть без менних автор в укра нських рел г йних коляд добре розум ла в дчувала народну, чисто людську сутн сть самого свята, Р здва, до якого приурочувались х твори. Так, нав ть у т сних рамках розробки певних вангельських опов дань, вони не обмежувались лише догматично-сакральним тлумаченням сюжет в, образ в мотив в, а не раз давали м сво осв тлення, власну творчу нтерпретац ю, робили сп взвучними з думками настроями простих людей, з актуальною житейською проблематикою.

Добре простежу ться, зокрема, пов'язан сть зм сту коляд з демократичною де ю, що Христос в д самого свого народження Бог б дних, покривджених. В цьому план особливого поширення набула розробка сюжету про появу на св т Христа: "в яслах, на с н " серед тварин у б дн й ста нц на околиц м ста В фле ма, а першими прив тали його б дн люди-пастухи. Автори наших колядок вносять у цей сюжет багато деталей з простонародного побуту, особливо характерне те, що роблять при цьому см лив соц ально-тенденц йн виходи, наголошують, що Христос народився "не в царськ й палат , но межи бидляти на пустин , у яскин , а треба вс м знати", що в н "убого ся народив, багатого засмутив..." т. п.

В цьому колядковому дус тема Рождества представлена в багатьох творах л тератури образотворчого мистецтва, як, скаж мо, "Коляда" Богдана- горя Антонича.

Рел г йн колядки творилися в русл л тературних традиц й свого часу, в дус в дм нно в д народно поетики. Але безсумн вним те, що х автори знали народн колядки та щедр вки, в немал й м р використовували х досв д. Бачимо це в пом тн й уваз до аграрно теми реал й народного побуту та в способ х окреслення трактування. Неодм нними в оточенн новонародженого домашн тварини. Пастухи приносять у дар ягня, оправдовуючись, що "больше не може пастор дати з б дно хати".

Це вже ц ла побутова сценка з грою на традиц йних нструментах цимбалах, соп лках, свир лах, з сп вом танцями, властивими для народного звичаю колядування. Народн музичн нструменти вкладаються в руки поважним б бл йним персонажам, пророкам, яких колядка залуча до величального сп ву: "Стань, Давиде, з гуслями, заграй п сн враз з нами".

В народному дус трансформу ться тема с м' , яка представлена в образ Свято родини: матер з дитям х оп куна Йосифа. В центр уваги п клування, турбота про немовля: "Мар я мати сина лел , Йосиф старенький пеленки гр ", "святий Йосиф в руках носить пелюшки маленькому", в н помага Мар забавляти, колисати суса, присп ву "Люляй, люляй" т. п. з зворушливою людською теплотою простими природними барвами змальований образ матер , сп взвучний з класичною рафаел вською композиц ю Мадонни:

Образ матер висунутий на перший план у колядц "Не плач, Рах ле". Пересп вуючи сюжет з вангельського опов дання про вбивство царем родом д тей до двох рок в, щоб таким чином позбавитись в д предсказаного пророками новонародженого суперника, автор колядки основну увагу прид лив стражданням врейсько матер за втраченими "чадами", намага ться пот шити , вишукуючи для цього найн жн ш слова ("Пощо, горлице, ти, голубице, тоску ш плачеш, тяженько з тха ш?"). Гн в його спрямований проти "нечестивого", "злого кровоп йця, рода-уб йця" класичного прообразу тих самодержц в-деспот в, що намагалися утвердити свою необмежену владу на кров кривд тисяч невинних жертв. Тут бачимо використання поширеного в народних колядках пор вняння д тей з зорями "у небес простор ", а також виразний переклик з знаменитою гуман стичною формулою укра нсько народно поез "Кров людськая не водиця".

Якщо нав ть ця колядка не ориг нальний укра нський тв р, а, як припуска . Франко, переклад чи пересп в, то й у цьому останньому випадку вона робить велику честь наш й давн й л тератур сво м св тлим гуман стичним пафосом, проникливим ф лософським утвердженням незнищенност народу, його духовност ("д ти... не умирають, а пробувають", "т лом хоть померли, душами же ц л "), щирим сп вчуттям до недол нших народ в, що ми сьогодн назвали б справжн м нтернац онал змом.

Можна вказати на багато нших коляд, в яких на першому м сц не догматичн , а загальнолюдськ категор , твори, як черпали св й зм ст, виражальн засоби не т льки з канон чних церковних джерел, а й з апокриф чних легенд, а також з народно творчост , фольклорного художнього досв ду. Зрозум ла р ч, що м ж рел г йними колядками чимало таких, що не виходять з рамок зав ршованих б бл йних сюжет в, позначених риторикою схематизмом. Але, власне, не вони переступили меж свого часу, набули популярност , а твори, яким властив простота, щир сть тону чуття, як , за словами . Франка, мають на соб "в рний знак високо поетично ст йност .., знак правдиво поез , котра розширю добре чуття чолов ка далеко поза рамки т сного его зму доставля йому тим найчист шу рад сть"¹².

Саме так колядки входили в активний народний п сенний репертуар, зазнавали в процес побутування не т льки обробки, модиф кац , а й значно фольклоризац . Прим тною тенденц я наближення рел г йних колядок до народних шляхом посилення господарсько-с мейних мотив в й етнограф чно-побутового колориту, наприклад, присп в у колядц "Бог ся рожда ": "Тут-ки лемки сп вають, подоляни грають, волиняк щось м рку , бойко легко танцю , гуцул тремб та , полтавець пляса " т. д. В рел г йних колядках з'явля ться характерний для народних побажальний ("в ншувальний") мотив: "Даруй л та щаслив сему господарю" ("Нова рад сть стала, яка не бувала"). Яскравим зразком т сного по днання рел г йно колядково традиц з народною загальнов дома колядка чи щедр вка "Добрий веч р тоб , пане господарю".

Змикання обох цих традиц й простежу ться в поширеному парод юванн народних рел г йних колядок. Наближення рел г йних колядок до св тського життя в дбува ться також шляхом внесення в х зм ст сусп льно-пол тичних, патр отичних мотив в. Так, у давню колядку "Во Вифле м нин новина" входять рядки "Глянь оком щирим, о Божий Сину, на нашу землю, на Укра ну..." У XIX XX ст. набули поширення л тературн обробки пересп ви народних та рел г йних колядок, творення нових колядок з використанням традиц йних мотив в в домих мелод й (наприклад, "Сумний святий веч р").

Популярн сть приваблив сть так званих рел г йних колядок зумовлювалися значною м рою багатством простотою х мелод й, основаних здеб льшого на народному мелос . Не випадково ц мелод ув йшли в творч сть наших найвизначн ших композитор в. Обробц , аранжуванню колядок щедр вок багато уваги прид ляли М. Лисенко, М. Леонтович, К. Стеценко, О. Нижанк вський, О. Кошиць, С. Людкевич та н.

Зважаючи на все це, не можна не погодитись з глибоким висновком . Франка, який бачив у кращ й частин рел г йних колядок майстерний сплав в "одну орган чну ц л сть" вангельського народного елемент в, догматичного чисто людського настрою; твори, "яких не поВстидалась би жодна л тература на св т котр см ло можуть видержати пор вняння з найкращим, що т льки на пол християнсько г мнолог , твори, котр справедливо по заслуз здобули соб серед народу таку широку популярн сть не стратять доти, доки серед того народу тривати буде тепле чуття рел г йне прив'язання до сво х гарних поетичних звича в обряд в"¹³.

* * *

Уже з цих поб жних зам ток видно, що хоча св тськ народн та рел г йно-церковн колядки щедр вки явища в дм нн з генетичного, зм стового поетичного погляд в, все ж яко сь непрох дно меж м ж ними, про яку мовиться в працях деяких наших радянських автор в, нема . Безп дставн категоричн твердження, що рел г йн колядки щедр вки "не мали н чого сп льного з народною творч стю", що "н зм стом, н формою народн колядки не впливали на церковн твори" т. п.¹⁴.

Не було розмежування, функц онально диференц ац м ж церковними св тськими колядками та щедр вками в самому побутуванн . В народ , як було ран ше зазначено, х розр зняли, але п д час колядування виконувались звичайно народн , рел г йн колядки. В Карпатах ще й донин збер гся традиц йний демократичний звичай, коли кер вник колядного гурту "береза" запиту господаря: "Яко колядувати азд всько чи церковно ?". При такому вибор прив'язан сть до народних колядок нер дко бере верх, особливо коли обколядовують член в с м' . Але водночас знаходиться в колядному сценар м сце для рел г йних колядок.

То ж нема найменшо п дстави применшувати, дискрим нувати так зван рел г йн колядки щедр вки. Вони давно стали орган чною часткою укра нсько нац онально культури, яка живе приносить рад сть людям ось уже впродовж к лькох стол ть. Разом з народними колядками щедр вками вони пл дно позначилися на розвитку ново укра нсько л тератури, музики, театру, живопису.

Час повертати х до активного фонду укра нсько нац онально культури.

Посилання: