Щойно в дсвяткували Новий р к, а вже на п дход одне з найб льших календарних свят Р здво. Передсвяткових турбот у селян значно б льшало: ж нки прибирали мастили у хат , прали б лизну, чолов ки заготовляли дрова, лагодили гужовий транспорт: як-не-як, а на р здвян свята годилося хати в гост якщо не на нових, то на добре полагоджених старих санях, але у св жому обшитт .

Коротка зимова днина швидко ст кала, передсвятков турботи доводилося переносити в осел . Не стояла осторонь молодь.

Хлопц , з бравшись окремо, розпод ляли м ж собою рол для вертепних д йств, ладнали зв зду та костюми, вчили тексти й п сн . Дуже хот лося порадувати односельц в веселими р здвяними виставами.

Д вчатам також вистачало клопот в. Опр ч маланкових гурт в, до яких вони лаштувалися, потр бно було виготовити й хатн прикраси Д дух в, найб льш шану мих у сел , " жачк в" та "павук в". Здеб льшого робили це на Гната 2 с чня. З бравшись потайки в невеличк гурти, сховавшись в д хлопц в, щоб не заважали "обрядувати роботу", д вчата нар зали з доб рних житн х стебел р зних розм р в соломинки. Протягуючи через х порожнину нитку, вправн д воч руки формували з них р зноман тн квадратики й ромби, У центр "павука" розм щували найб льшу ф гурку. З бок в до не долучали менш "павучки" ( нод всередин центрально ф гурки знаходилося к лька м н атюрних ромбик в або квадратик в). Боков стебла обмотували р знокольоровим папером або ж пацьорками.

Напередодн Р здва "павук в" п дв шували на довг й та м цн й волосин з конячого хвоста до центрального сволока хати. Завдяки циркуляц пов тря холодного знадвору та гарячого з палаючо печ великий "павук" разом з п дв шеними до нього маленькими "павучками" повертався в р зн боки, справляючи враження живого. Особливе захоплення так прикраси викликали у д твори.

Поряд з "павуками" сус дились " жачки". х виготовляли з т ста або глини, надаючи м форму справжнього жачка. За колючки слугували невеличк колоски. Ф гурки сушили на комин . Так м н атюрн грашки з настовбурченими колючками дуже були схож на сво х живих родич в. Однак улюбленими р здвяними прикрасами залишались все ж "павуки".

В одн з майстринь солом'яних вироб в на Коломийщин , а там дотепер збер га ться традиц я х виготовлення, я запитав, чому саме так називають ц прикраси.

Хто його зна... Мо, тому, що нагадують павутину...

справд нагадують. Сплетен ромбики вельми под бн до павутини, а центральна частина до павука, що застиг з розчеп реними н жками в оч куванн здобич . Однак ця зовн шня схож сть не випадкова. Вона в дбива в рування народу, уявлення наших пращур в про довколишн й св т. Павуки в ддавна вважалися бажаними гостями в людськ й осел , бо "вони заснували св т". За пов р'ям, той, хто вб' павука накличе на себе лихо. Ж нкам заборонялося до об ду вим тати цих комах з хати; та ж, котра вчинить таку наругу, неодм нно втратить смаков в дчуття, що вкрай не бажано для хорошо господин .

Багатьом, очевидно, в доме пов р'я: якщо б ля вас спустився павучок, то це в щу якусь новину. Кр м того, майстерн сть, з якою павуки виготовляють сво дивовижн вичурн мережива, завше викликала у людей симпат ю. Завдяки м домашн сан тари убезпечували прим щення в д мух, комар в, мурах тощо.

Павуки за народною уявою уособлювали ще й працьовит сть. Пам'ятаю, як у дитинств мен вельми не хот лося в дпасувати в одне з свят с льську череду кор в. Ненька п д йшли до мене, мовили багатозначно:

Бач, нав ть павучок той працю в праздник. А ми ж люди...

Власне, все це разом узяте, очевидно, й виробило народн уявлення, а в дтак символ ку про павук в, котр "приносять в сть". Тобто у такий спос б н би опов щалось про Р здво Христове. Щоб там не було, а под бн вироби у давнину займали вагоме м сце у святковому нтер' р селян.

На Бойк вщин до нашого часу збер гся де нде ще один вид усвяткування хати напередодн Р здва Васил в прикрашання заст льних, що виходять на вулицю, в кон. Для цього також використовували р знов дт нков стебла соломи. Пронизуванням тонших пласт вц в у товщ можна було сформувати р зноман тн ромбики, трикутники чи квадратики, котр вставлялись м ж подв йн рами. Так прикраси створювали особливий святковий настр й передус м увечер , коли через в кно пробивалось з хати св тло. Знадвору химерн ф гурки в ддзеркалювали р зноман тними кольорами, викликали в уяв р зноман тн образи, вабили погляд прип зн лих перехожих.

На Покутт , напередодн Водохреща, робили з соломи вит юват хрестики. х ч пляли б ля в кон, об ч в конних рам дверей. Вони виконували роль обер гач в од нечисто сили, котра в дн свят вважалася особливо небезпечною.

Р здвяно-новор чна обрядов сть укра нц в не обмежувалася лише наведеними вище д йствами. В активному вжитку були й нш символи. До них належали "голубц ", що мали вигляд птах в. Для цього брали шкаралупу в д я ць, з двох бок в проколювали отвори просовували кр зь них кольоровий пап р. Ф гурки п дв шувались до сволока ототожнювались (в давн х дайбозьких в руваннях) з небесним св тилом сонцем.

Однак найпопулярн шою традиц йною укра нською символ кою на р здвяно-новор чн свята був Д дух. Виготовляли його з кул в або першого зажинкового снопа (останнього де нде називали Снопом-ра м). Верх вка в нка нагадувала конусопод бний сн п з безл ччю колосся. Г лки а за них правили з бран докупи пучки, що зверху розгладжувались, обвивали кольоровими стр чками, паперовими чи засушеними кв тами, оздоблювали на св й смак уподобання. У св тлицях Д духа або Снопа-рая ставили напередодн Багато кут , свою обрядову роль вони виконували впродовж ус х р здвяних свят. Ц високомистецьк витвори створювали у хат затишок, п днесений, святковий настр й н чим не поступались сучасним ялинкам.

На превеликий жаль, на сьогодн обряди, пов'язан з Д духом, майже втрачен . У специф чних р зновидах вони збереглися на Прикарпатт та в Карпатах. Так, покутяни, скаж мо, використовують для ц мети необмолочений сн п жита, пшениц або в вса. Його закв тчують стр чками та г лками ялиц виставляють у парадному кутку хати покут . Основна його роль символ зувати сп льного предка Д да. Одночасно з Д дом покутяни готували й Бабу на р здвяний веч р до хати вносили оберемок соломи застеляли нею дол вку. Це був сво р дний атрибут, що засв дчував снування культу предк в. Адже вважалося, що добр душ пращур в обер гають пос ви та врожа в д ус ляких б д повеней, граду, бур , вогню тощо. Оск льки, за уявою дайбожич в, у час народин сонця, себто на р здвян свята, духи пращур в з настанням сут нк в оселяються в помешканнях сво х нащадк в, то на х честь б ля Д духа обов'язково ставили кутю та узвар, тобто колово, яке вважалося поминальною стравою.

Напередодн Щедро кут (в н ч з 13 на 14 с чня) Д духа виносили з осел . В одних випадках його спалювали на об йст , в нших, зокрема на Пол сс , околотом п дв'язували фруктов дерева, щоб добре родила садовина.

Як бачимо, клопот в для д вчат напередодн свят було достатньо. Тому й казали з цього приводу: "Гнат покваплю д вчат", нагадуючи, що до Р здва лишилися л чен дн .